Міжнародний науковий круглий стіл «Тюркологія в світлі сучасних орієнтальних досліджень у галузі мистецтвознавства» об’єднав науковців з різних країн.
29 травня 2025 року на базі Київського столичного університету імені Бориса Грінченка відбувся Міжнародний науковий круглий стіл на тему: «Тюркологія в світлі сучасних орієнтальних досліджень у галузі мистецтвознавства», що став важливою науковою подією у сфері культурології, мистецтвознавства та сходознавства.
Організаторами заходу виступили Київський столичний університет імені Бориса Грінченка, громадська організація «Ель-Чебер», громада «Українська родина» (Турецька Республіка), Канадська асоціація кримських татар (Канада) та Польська фундація «Арт Кластер» (Республіка Польща).
Круглий стіл зібрав науковців, викладачів, аспірантів, музейних працівників і дослідників з України та інших країн, які працюють у сфері тюркології, орієнталістики та мистецтвознавства. Учасники обговорили такі напрями:
• Матеріальна культура тюркських народів: традиції, реконструкція, сучасна репрезентація;
• Кримськотатарське мистецтво: збереження, цифровізація, музеєфікація;
• Археологія та джерелознавство у тюркологічних дослідженнях;
• Орієнтальні мотиви в європейському мистецтві;
• Колекції тюркського мистецтва у музеях та архівах;
• Тюрксько-українські культурні зв’язки та освітні практики.
Захід проходив у змішаному форматі: частина доповідей була представлена очно, частина — онлайн через платформу Zoom. Робочими мовами круглого столу були українська, англійська та турецька.
Значення події для розвитку сходознавства в Україні
Проведення цього наукового заходу стало знаковою подією для подальшого розвитку орієнтальних студій в Україні. У фокусі уваги круглого столу опинилися малодосліджені аспекти тюркської культури в її взаємозв’язку з українським культурним простором, а також проблематика збереження та популяризації спадщини кримських татар.
Особливо цінним стало міждисциплінарне обговорення, що об’єднало мистецтвознавчий, історичний, археологічний і культурологічний підходи. Це не лише розширило горизонти наукової співпраці, а й дало змогу окреслити нові вектори для освітніх і музейних проєктів.